Господарський процесуальний кодекс України – нормативно-правий кодифікований акт, який вважається основним джерелом судочинства у господарських справах та справах про банкрутство. Це один із найстаріших кодексів України, він був прийнятий Верховною Радою 6 листопада 1991 року, а чинності набрав 1 березня 1992 року. До 2001 цей нормативний акт називався арбітражним процесуальним кодексом України. В ГПК вказано, що до господарського суду за захистом своїх прав та інтересів згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх прав можуть звернутися установи, підприємства, організації, інші підприємства (включаючи іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи та набули в законному порядку статусу суб’єкта підприємницької діяльності. В деяких випадках до господарського суду можуть звертатись фізичні особи, державні та інші органи, що не суб’єктами підприємницької діяльності. Угоди, які забороняють звертатись до господарського суду, вважаються недійсними. У Господарському процесуальному кодексі визначено, що позови до господарського суду можуть подавати підприємства, організації, державні та інші органи, прокурор, Рахункова палата та інші. Справи щодо банкрутства можуть порушуватись за письмовою заявою кредитора (кредиторів) або боржника.