Армія, спорт, молодь, село - головні теми у творчості Івана Шагіна, хоча фотографом він був універсальним і міг вирішити будь-яку творчу задачу. Найдивовижнішим було те, як працює цей фотожурналіст. Він ніколи нікуди не поспішав, був донезмоги спокійним, мабуть, навіть повільним і флегматичним. Але спокій це було оманливим. Шагін володів дивовижним даром миттєвої реакції. Він завжди шукав якийсь ведений йому одному підхід до теми, щоб принести в редакцію знімок, який потім вразить всіх. У його фотографіях відчутні пафос і героїка епохи, динаміка змін. Знімаючи сюжети офіційних свят, спортивних парадів, зборів, мітингів, Шагін домагався особливої пластичної значущості. Образи з його фотографій несли енергію молодості, народного типу краси з її культом здорового духу і міцного тіла. У воєнні роки Шагін виконував свій обов'язок так, як належало Радянському журналісту. Чотири роки він колесив по фронтах і жив по фронтовому розпорядку. У редакційній фотолабораторії він обробляв матеріал після відряджень на передову. У газеті цінували його готовність швидко відправитися на завдання і привезти потрібні знімки. Він був визнаним майстром ручного друку, його робота з тоном дивовижна, про неї можна судити за збереженими відбитками. Не випадково він був учасником практично всіх післявоєнних фотовиставок в країні і радянських виставок за кордоном.